Громадська спілка “Енергетичний Союз” звертає увагу, що починаючи з 15–16 січня 2026 року, на найвищому державному рівні офіційно визнається наявність надзвичайної ситуації в енергетичній системі України. Масовані ракетно-дронові атаки на об’єкти генерації, передачі та розподілу електричної енергії призвели до дефіциту потужностей, аварійних і погодинних відключень, обмежень споживання та необхідності застосування спеціальних кризових механізмів управління енергосистемою.
Наявність такого режиму публічно підтверджується рішеннями Уряду, заявами Президента України, Прем’єр-міністра та Першого віцепрем’єр-міністра — Міністра енергетики України, а також створенням штабів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в енергетиці. Фактично держава визнає, що енергосистема працює не в штатному, а в кризовому режимі.
Водночас виникає суттєвий правовий і економічний парадокс. Попри офіційне визнання надзвичайної ситуації в енергетиці, фінансові та розрахункові відносини між учасниками ринку електричної енергії продовжують функціонувати за стандартними правилами, розрахованими на нормальні, «мирні» умови. Повною мірою застосовуються звичайні ринкові механізи формування небалансів, фінансової відповідальності та розрахунків, без урахування об’єктивних обмежень, що виникли внаслідок кризового стану енергосистеми.
У результаті склалася ситуація подвійної реальності: на рівні державної політики та оперативного управління надзвичайна ситуація визнається та фактично діє, тоді як у фінансових розрахунках між учасниками ринку вона відсутня. Це породжує принципове питання: чи є незастосування режиму надзвичайної ситуації в ринкових розрахунках усвідомленим управлінським рішенням, чи наслідком відкладення або невикористання механізмів, прямо передбачених законодавством.
Відповідь на це питання має не лише управлінське, а й безпосередньо економічне значення, оскільки впливає на фінансову стабільність постачальників, рівень ризиків касових розривів і дефолтів, динаміку цін для споживачів та загальну стійкість ринку електричної енергії.
Фіксуючи лише об’єктивні факти, слід зазначити: відсутність застосування режиму надзвичайної ситуації в розрахунках ринку має прямі економічні наслідки. Використання стандартних ринкових механізмів у кризових умовах призводить до різкого зростання небалансів, непропорційного фінансового навантаження на постачальників і, як наслідок, до підвищення кінцевої вартості електричної енергії для споживачів (бюджету, бізнесу та промисловості).
Водночас чинне законодавство України передбачає можливість запровадження спеціального режиму функціонування ринку в умовах надзвичайної ситуації саме з метою мінімізації цінових коливань, обмеження фінансових ризиків та збереження доступності електричної енергії. Своєчасне застосування таких механізмів дозволяє перерозподіляти системні ризики та запобігати їх прямому перекладанню на учасників ринку й кінцевих споживачів.
З метою усунення правової невизначеності Громадська спілка «Енергетичний Союз», яка об’єднує учасників ринку електричної енергії, направила офіційні звернення до Міністерства енергетики України, НЕК «Укренерго» та НКРЕКП з проханням надати роз’яснення щодо застосування режиму надзвичайної ситуації саме в розрахунках та ринкових механізмах.
Підставою для таких звернень стали офіційні повідомлення органів державної влади про наявність надзвичайної ситуації в енергетичній сфері України внаслідок масованих атак Російської Федерації. Крім того, рішенням Уряду повноваження керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в енергетиці покладено на Першого віцепрем’єр-міністра — Міністра енергетики України, що офіційно підтверджує визнання такого режиму на рівні виконавчої влади.
Разом із тим станом на сьогодні на офіційному вебсайті НЕК «Укренерго» як оператора системи передачі відсутня інформація про введення режиму надзвичайної ситуації в електроенергетичній системі України або її окремих регіонах у розумінні Кодексу системи передачі, а також відсутні передбачені цим Кодексом повідомлення та рішення, що мають супроводжувати запровадження такого режиму.
Ключове питання, поставлене у зверненнях Спілки, є принциповим: чи вважається на сьогодні в енергетичній системі України (або її окремих регіонах) введеним режим надзвичайної ситуації у розумінні Кодексу системи передачі, і чи підлягають у зв’язку з цим застосуванню спеціальні механізми, прямо передбачені чинним законодавством.
Слід наголосити, що правове регулювання надзвичайної ситуації в Об’єднаній енергетичній системі України є комплексним і чітко визначеним. Відповідні норми містяться у Законі України «Про ринок електричної енергії», Кодексі системи передачі, Правилах ринку електричної енергії та постанові НКРЕКП № 332 у чинній редакції.
Відсутність однозначного застосування цього режиму вже призводить до вимірюваних економічних наслідків. Постачальники, виконуючи договірні зобов’язання, заздалегідь закупили електричну енергію для забезпечення споживачів у необхідних обсягах. Проте через масові та непрогнозовані відключення значна частина цих обсягів не була спожита та автоматично потрапила на балансуючий ринок, де реалізовувалася за мінімальними цінами. Паралельно на ринку «на добу наперед» сформувався дефіцит ресурсу, що спричинило стрімке зростання цін.
Додатковим чинником стало прийняття постанови НКРЕКП від 16.01.2026 № 70, якою було змінено максимальні граничні ціни на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому та балансуючому ринках. Хоча це рішення створило умови для залучення імпорту електричної енергії, воно одночасно призвело до суттєвого зростання цін на РДН, які в окремі дні сягали рівня до 13 000 грн/МВт·год, значно перевищуючи параметри, закладені в чинних розрахунках цін на універсальні послуги.
За таких умов постачальники універсальних послуг опинилися в критичній ситуації: закупівля електричної енергії здійснюється за рекордно високими цінами, тоді як механізми формування ціни універсальної послуги не враховують ані масштабів відключень, ані фактичної вартості ресурсу. Це формує значні касові розриви та створює ризики не лише для фінансової стабільності ПУП, але й для безперервності постачання електричної енергії населенню.
Наслідки цієї ситуації вже відчувають кінцеві споживачі. Бюджетні установи масово отримують повідомлення про підвищення ціни або дострокове розірвання договорів, а постачальники з фіксованими тарифами опиняються перед ризиком системних збитків і банкрутств.
У цьому контексті ключовим залишається питання: чому за наявності офіційно визнаної надзвичайної ситуації в енергетиці відповідний режим не був застосований у ринкових розрахунках. Своєчасне використання передбачених законодавством механізмів могло б істотно пом’якшити цінову динаміку, знизити фінансове навантаження на учасників ринку та зберегти стабільність функціонування енергетичного сектору в критичний для країни період.