Системи зберігання енергії поступово переходять із категорії “інновацій” у категорію “необхідності”. Для України це не просто новий сегмент ринку, а ключ до стабільності, прогнозованості та енергетичної безпеки у майбутньому.
Новий етап для українського енергоринку
Ще від моменту запуску нового ринку електроенергії було очевидно: розвиток сонячної генерації без систем накопичення створює надмірне навантаження на енергосистему.
Сьогодні ситуація поступово змінюється — як нормативно, так і технічно. В умовах війни саме акумуляція енергії стає тим інструментом, що здатен захищати тисячі домівок від відключень, забезпечувати базовий рівень енергетичної незалежності та доводити справжню цінність гнучкості системи.
Закон, який відкрив шлях накопичувачам
18 квітня 2022 року Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку установок зберігання енергії».
Цей документ став відправною точкою для створення нового сегмента енергетичного ринку — діяльності зі зберігання енергії.
Фактично, закон відкрив шлях для появи нового ринкового гравця, який може не лише накопичувати електроенергію, а й відпускати її в мережу, надавати послуги балансування та резерву, сприяючи стабільності всієї системи.
Європейський контекст
Європа сьогодні проходить ту фазу, до якої Україна лише підходить: накопичувачі енергії стали невід’ємною частиною енергетичного ринку.
За даними SolarPower Europe (European Battery Storage Outlook 2025 https://www.solarpowereurope.org/…/european…/detail ), у 2024 році в Європі встановлено 21,9 ГВт·год нових систем зберігання енергії, а загальний обсяг накопичувачів сягнув 61 ГВт·год.
Ринок переходить у нову фазу масштабу. Якщо раніше переважали побутові рішення, то тепер драйвером розвитку стали великомасштабні проєкти: лише за рік їх обсяг зріс на 79%, і вперше вони сформували понад 40% усього ринку.
До 2029 року прогнозується збільшення загальної потужності до 400 ГВт·год, але навіть цього недостатньо для повного балансування систем із високою часткою ВДЕ.
Експерти наголошують: технології готові, але бракує узгодженої політики.
Європейська спільнота закликає ухвалити План дій зі зберігання енергії, який передбачає:
- спрощення процедур приєднання до мережі;
- повний доступ до ринків допоміжних послуг;
- єдині стандарти безпеки, сертифікації та цифрової взаємодії;
- розвиток систем управління енергією, smart metering.
Попри рекордні темпи, ринок залишається фрагментованим — кілька країн забезпечують більшу частину потужностей, а решта лише розпочинають шлях.
Втім, тенденція незворотна: Європа переходить від експериментів до ринку системної гнучкості.
Навіть за наявності фінансування розвиток ринку накопичувачів енергії стикається з типовими викликами — регуляторною непослідовністю, складними процедурами приєднання, невизначеністю щодо участі у ринках потужностей чи балансування.
Ці ризики не унікальні — вони супроводжують усі ринки, що швидко трансформуються.
Саме тому важливо вчитися з досвіду колег.
Наша постійна співпраця з Польською асоціацією зберігання енергії (PSME), участь у Battery Forum Poland 2025 (20–22 травня, Варшава) та регулярна комунікація з польськими партнерами дозволяють об’єктивно оцінювати динаміку розвитку ринку зберігання енергії у Європі, розуміти його сильні сторони й типові бар’єри.
Як зазначає президентка PSME Барбара Адамська у своїй статті «Magazyny Energii» (GF24, жовтень 2025), ще десять років тому системи зберігання енергії в Польщі були радше експериментом, ніж індустрією.
Але завдяки пілотним проєктам, науковим ініціативам і активній позиції бізнесу країна створила підґрунтя для масштабного ринку.
У 2021 році ухвалено перші закони, що визначили статус накопичувачів у системі, а у 2024-му NFOŚiGW запустив державну програму підтримки великомасштабних батарейних проєктів.
Інвестори подали понад 620 заявок загальною потужністю майже 21 ГВт, що демонструє колосальний попит.
Нині у Жарновці триває будівництво одного з найбільших у Європі батарейних накопичувачів — 250 МВт потужності та майже 1 ГВт·год ємності.
Але без труднощів не буває.
Попри прорив, галузь стикається з регуляторними ризиками — від неузгодженості правил державної допомоги й складних процедур приєднання до нових європейських вимог щодо батарей і затримок у фінансуванні.
Цей приклад показує, що навіть за наявності ресурсів потрібна передбачуваність і координація між інституціями.
Польський досвід, як і досвід інших європейських країн, чітко показує: головна сила галузі — у взаємодії бізнесу, асоціацій та держави.
І тут я повністю погоджуюся з пані Барбарою Адамською, президенткою PSME: зберігання енергії — це вже не просто батареї, це ціла нова промислова екосистема.
Вона охоплює все:
- системи управління (BMS, EMS),
- електроніку, телеметрію, ІТ-рішення,
- виробництво комплектуючих, нові технології та, зрештою, нові робочі місця.
Це вже не про техніку — це про економіку майбутнього, у якій енергія перестає бути лише товаром, а стає інтелектуальним ресурсом.
Для України цей досвід — надзвичайно цінний.
Партнерство з PSME та участь у міжнародних енергетичних подіях дають нам можливість не починати з нуля, а взяти найкраще з європейського досвіду, адаптувавши його до наших реалій.
Саме так ми формуємо власний шлях до енергетичної гнучкості — крок за кроком, але впевнено.
Розвиток систем зберігання енергії може стати новим драйвером української промисловості, що поєднає машинобудування, ІТ, телеметрію, енергетику й науку — у єдину, сучасну та конкурентну галузь.
Паралелі для України
Україна має всі передумови, щоб зробити цей крок швидше, побудувати прозору, зрозумілу та стабільну модель роботи систем накопичення енергії.
Це означає:
- чіткі правила приєднання до мережі;
- відкритий доступ до енергетичного ринку;
- узгодження технічних стандартів з європейськими нормами.
І найголовніше — налагоджений діалог між бізнесом, регулятором і державою, який дозволить реагувати на зміни не постфактум, а на етапі їх формування.
Платформа діалогу: 12 листопада, Варшава
Сесія III. Відновлювана енергетика та енергетичні накопичувачі
Ключові теми: нові технології, інвестиційні можливості, досвід інтеграції систем накопичення енергії.
12 листопада у Варшаві Громадська спілка «Енергетичний Союз» проведе бізнес-зустріч із європейськими партнерами, членами Спілки та провідними компаніями, які працюють у сфері відновлюваної енергетики й систем зберігання енергії.
До участі приєднуються представники польських і словацьких компаній та галузевих асоціацій, що поділяться своїм практичним досвідом інтеграції накопичувачів у енергосистему, управління гнучкістю та створення інвестиційних моделей для BESS-проєктів.
Спікери та учасники дискусії:
- представники польських енергетичних компаній та профільних асоціацій;
- експерти з досвідом інтеграції систем зберігання енергії;
- учасники панельної дискусії «Нові технології та інвестиційні можливості».
Мета заходу — створити постійний майданчик для координації дій між учасниками ринку, сприяти розвитку систем зберігання енергії, ринку гнучкості та зміцненню міжнародного партнерства.
Зустріч відбуватиметься у закритому форматі.
Усі місця вже зарезервовані для членів Спілки та офіційно запрошених учасників.. Це не просто подія, а професійна платформа для діалогу та спільного пошуку рішень.
Якщо ви поділяєте наші цінності — приєднуйтесь до ГС «Енергетичний Союз». Разом ми створюємо майбутнє української енергетики — сильне, відкрите та європейське.
Погляд у майбутнє
Розвиток систем зберігання — це не “додаток” до енергоринку, а елемент національної безпеки, що формує стійкість у воєнний і післявоєнний період.
Акумуляція енергії стає фундаментом для нової архітектури енергетики — більш гнучкої, цифрової й надійної.
І саме від швидкості наших дій залежить, чи зможе Україна перетворити виклики на можливості, а енергетичну незалежність — на економічну силу.