Сьогодні енергетичний ринок України живий. Він дихає, крутиться, видає результати, торгує мегаватами. Але, якщо чесно, живе трохи «на інтуїції».
Прогнозу ціни як системного інструменту — нема. Є те, що в побуті називають: «вгадав — молодець, не вгадав — такі збитки, що пів року не оговтаєшся… або й зовсім вилетиш з ринку».
І мова тут не про дрібні коливання, а про величезні кошти, які платять за електроенергію підприємства, муніципалітети, лікарні, школи. А відтак — усі ми.
Чому так сталося?
Звісно, зручно все пояснювати війною: мовляв, частина даних недоступна, ризики високі, ситуація нестабільна. І справді — у цьому є частина правди. Але як галузева спілка ми не можемо не звернути увагу: відсутність системного прогнозу створює умови, в яких кожен гравець формує “свою правду” про ринок. Іноді — у власних інтересах. Коли ринок позбавлений прозорого механізму прогнозування, це вже не цивілізована торгівля, а щось ближче до енергетичного казино.
Ми не будемо заходити в глухий кут підозр. Але й прикрашати не будемо. Сьогодні кожен постачальник, трейдер чи виробник намагається прогнозувати самотужки — хто як може, хто що бачить, у кого яке прогнозування, доступ до даних і здогадів.
А якщо вже говорити про Штучний інтелект — тут взагалі новий бум. Дехто ще не розібрався, де чат-бот, а де реальні аналітичні моделі, але вже активно розповідає, що «нам треба терміново впроваджувати ШІ».
Так, деякі компанії справді пробують. Але ШІ без достовірних вхідних даних — це не аналітика. Це лише гарно упаковане спотворення, яке створює ілюзію точності. І всі, хто працює на ринку, це чудово розуміють.
Може, час подивитися на це питання з державного боку? Не з точки зору ручного регулювання, а з європейським, господарським підходом: де ціна — це результат моделі, а не результат боротьби за виживання в темряві.
Тому, щоб не залишатися лише в позиції критиків, ми як Спілка хочемо звернути увагу на конкретику:
- які саме дані використовуються для прогнозування цін,
- хто ці дані формує, обробляє та відповідає за їхню якість,
- і хто реально займається прогнозуванням — бо серйозні моделі не створюються «на колінці».
Як це організовано в європейських країнах?
І головне — чому в Україні настав час не лише говорити про це, а й реально створювати відповідну платформу.
Мова про побудову системної, прозорої, незалежної моделі прогнозування, яка працює в інтересах усього ринку, а не окремих гравців, і базується на довірі, а не припущеннях.
Які дані потрібні для прогнозування? Це не 7 чинників — це повноцінна енергетична екосистема даних
Коли йдеться про прогнозування цін на електроенергію, дехто уявляє собі стандартний набір: попит, обсяги генерації, ціни на паливо, викиди CO₂ (які в Україні можуть запрацювати вже з 2026 року — хоча, ймовірно, їх варто відкласти), графіки ремонтів блоків і, звісно, метеопрогноз.
Та насправді це лише вершина айсберга. Бо енергетичне прогнозування — це не список із семи параметрів, а складна, багаторівнева система даних, де кожен показник взаємодіє з десятками інших. І навіть невелика похибка в одному з них може призвести до масштабного викривлення загального прогнозу.
Йдеться не про набір цифр — а про повноцінну, інтегровану інфраструктуру даних, без якої якісне, надійне прогнозування просто неможливе.
Прикладом системного підходу є досвід польської компанії ARE SA, яка з 2023 року щоквартально публікує довгострокові прогнози цін на електроенергію до 2040 року. Їхня аналітична екосистема включає:
1. Методологія: не просто модель, а взаємопов’язані модулі
Моделі STEAM-PL, MESSAGE-PL, ARENA-POL, ORCED-PL — це повноцінний ланцюг від попиту до ринку, з врахуванням кліматичної політики, зміни структури генерації, впливу нових технологій і транскордонної торгівлі.
2. База припущень: енергетичний “фундамент”
- Макроекономічні та демографічні прогнози
- Ціни на паливо (газ, вугілля, біомаса)
- Ціни на дозволи на викиди CO₂
- Зведений графік введення та виведення генераційних блоків
- Заплановані міждержавні з’єднання
- Законодавчі ініціативи, включно з тими, що ще не реалізовані
3. Прогноз попиту: не просто “ріст на 3%”
- Використовується модель STEAM-PL, яка враховує:
- зміну стилю життя (електромобілі, кондиціювання)
- електрифікацію промисловості та опалення
- ефективність споживання енергії
- реакцію споживачів на зміну цін
4. Прогноз структури генерації
Поділений за джерелами: вугільна, газова, атомна, ВДЕ, когенерація, ГЕС, біомаса, DSR, накопичення енергії.
5. Фінальний блок — прогноз оптових цін
У фіналі цього складного танго даних — прогноз ринкових цін на електроенергію. У Польщі для цього використовують математичні моделі ARENA-POL та ORCED-PL. Вони розраховують погодинні (!) ціни на 15–20 років вперед. Нам би для початку хоча б на місяць або квартал стабільного прогнозу…
До розрахунків залучаються такі фактори:
- граничні витрати кожного генераційного блоку (для кожної години),
- техніко-економічні характеристики електростанцій,
- вартість палива,
- екологічні витрати,
- обмеження мережі,
- баланс попиту та пропозиції в реальному часі,
- потужність резервів у системі,
- обсяги транскордонної торгівлі та доступна інфраструктура для експорту/імпорту.
Модель будує ціновий “сток” генерацій — від найдешевших до найдорожчих, і визначає ціну на основі того, хто в конкретну годину “закриває” попит. Саме цей “граничний” блок і формує ринкову ціну.
ORCED-PL доповнює розрахунки стохастичним моделюванням: вона додає оцінку волатильності — тобто, наскільки ціна може скакати, й чи можна це передбачити. Бо реальний ринок — не по підручнику: він реагує на погоду, геополітику, аварії, інше.
Висновок: так, це складно. Але можливо. І головне — реально працює в європейських країнах. А отже, може працювати і в нас. Треба лише не боятись системності.
Прогноз — це не Excel із 7 колонками. Це складна система даних і моделей, які повинні працювати як єдиний механізм. Саме тому в ЄС прогнозування — це завдання для структур з доступом до всіх ринкових, технічних та регуляторних змінних. Без цього — будь-який “ШІ” перетвориться на «чорну скриньку з випадковими результатами».
Український енергетичний ринок має базуватись на відкритій, прозорій та обов’язковій для всіх учасників моделі прогнозування цін. Це не просто аналітика — це фундамент довіри, інвестицій, стабільності.
Пропонуємо НКРЕКП, Міненерго та іншим відповідальним органам звернути увагу на критичну проблему — відсутність системного прогнозу цін на електроенергію в Україні.
Це призводить до:
- прямих фінансових втрат для споживачів та державного бюджету;
- дестабілізації роботи промислових підприємств;
- неможливості стратегічного планування для банківської та фінансової систем;
- хаотичних та непрогнозованих рішень з боку учасників ринку.
Закликаємо розглянути можливість створення або впровадження відкритої, обов’язкової для ринку моделі прогнозування — за прикладом європейських країн, з адаптацією до українських умов, але із дотриманням стандартів прозорості, достовірності та надійності, як це прийнято в ЄС.
Після розробки такої моделі важливо забезпечити:
- доступ до прогнозу через захищений кабінет на сайті НКРЕКП або Оператора ринку;
- право користування для постачальників, виробників, трейдерів, споживачів, які є активними учасниками ринку;
- якщо повні дані не можуть бути публічними через воєнний стан — має бути офіційна цифра або діапазон, на яку може орієнтуватися ринок протягом наступного місяця чи кварталу, відповідно до затвердженої моделі.
Це не просто побажання — це реальна нагальна потреба для стабільності енергетичного ринку та прогнозованої роботи економіки.
З повагою,
ГС «Енергетичний Союз»