Припинення публікації ключових даних на ринку електроенергії України залишається однією з найгостріших та найбільш дискусійних тем у галузі. Відсутність прозорості вже спричинила обґрунтовану стурбованість з боку європейських партнерів.
Для забезпечення стабільної, конкурентної та прогнозованої роботи ринку Національний регулятор має виконати рекомендації Європейської Комісії. Без цього подальша інтеграція в європейський енергетичний простір, як і збереження довіри до ринку – неможливі.
Настав момент для рішучих кроків. Повернення до прозорості, відкритих даних та дотримання європейських стандартів – це не лише умова довіри, а й передумова сталого розвитку енергетичного сектору України.
Із початку повномасштабної війни у 2022 році в Україні було припинено публікацію ключової інформації щодо роботи енергетичної системи. Учасники ринку – насамперед постачальники електроенергії – опинилися в ситуації повної невизначеності: відсутні дані про обсяги генерації на майбутні періоди, про баланс виробництва і споживання, а також про структуру та цінові орієнтири ринку. У таких умовах неможливо планувати закупівлі, формувати збалансований портфель для споживача чи прогнозувати рівень цін. Така непрозорість повністю заблокувала розуміння економічно обґрунтованої ціни для кінцевого споживача.
Постачальникам доводиться працювати практично «всліпу», зазнаючи суттєвих фінансових збитків; деякі компанії не витримали тиску та були змушені оголосити дефолт. Найгірше те, що в умовах інформаційної ізоляції споживач також втратив можливість прогнозувати вартість електроенергії навіть на найближчий місяць.
Однак 30 грудня 2024 року Оператор ринку та Українська енергетична біржа офіційно повідомили про припинення публікації даних у зв‘язку з відповідним розпорядженням. Це рішення фактично закріпило інформаційну ізоляцію на ринку, яка й без того тривала з 2022 року, і викликало серйозне занепокоєння серед учасників ринку. Відсутність відкритих даних стала критичною як для постачальників, так і для споживачів. Особливо складною ситуація стала для бюджетних установ, які традиційно використовували відкриті джерела – зокрема сайти Оператора ринку – для моніторингу цін на ринку «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) з метою обґрунтування закупівель. Такий підхід викликав справжню хвилю обурення на ринку. Постачальники, споживачі, представники асоціацій та експертного середовища масово зверталися до Регулятора, Міністерства енергетики, Оператора ринку, а також до Секретаріату Енергетичного Співтовариства з вимогою відновити публікацію відкритих даних. Реакція була настільки масштабною, що вже за кілька днів частину інформації було частково оновлено. Втім, повної картини стану енергосистеми та ринку постачальники досі не мають. Робота в режимі «чуток», фрагментарних заяв у ЗМІ та неповних публікацій на сайтах державних органів – це не те, як має функціонувати сучасний енергетичний ринок.
Проте Європейське Енергетичне Співтовариство критично сприйняло такий підхід. У своїй офіційній Оцінці 2/25, Секретаріат Енергетичного Співтовариства чітко зазначив, що рішення, ухвалене на підставі наказу №27-дск, є непрозорим, суперечить національному законодавству і не відповідає зобов’язанням України в рамках імплементації європейського енергетичного законодавства.
Ключові зауваження Секретаріату:
- Згідно з Регламентом REMIT, результати торгів на РДН та ВДР є внутрішньою інформацією, яка підлягає обов‘язковому розкриттю. Її приховування створює ризики інсайдерської торгівлі;
- Припинення публікації критично важливої інформації є системною загрозою прозорості енергетичного ринку України та має негативний вплив на інвестиційну привабливість галузі.
Таким чином, обмеження доступу до ринкових даних не лише суперечить європейським стандартам, а й підриває довіру до українського енергетичного ринку, створюючи бар‘єри для конкурентної та чесної діяльності його учасників.
Згідно з положеннями Регламенту REMIT, інформація про результати торгів на ринку «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) класифікується як внутрішня інформація, що підлягає обов‘язковому розкриттю. Відсутність її публікації потенційно створює ризики недобросовісної поведінки на ринку, включаючи можливість інсайдерської торгівлі, та є серйозним викликом для ринкової прозорості і сталості інвестиційного клімату в енергетичному секторі.
Водночас керівництво енергетичної галузі України діє відповідно до власної логіки, посилаючись на умови воєнного стану як на форс-мажор, що, на їхню думку, виправдовує відступ від стандартів прозорості та вимог європейського енергетичного законодавства. У результаті ситуація перетворилася на бюрократичну гру у відповідальність, коли запити учасників ринку залишаються без змістовних відповідей.
Так, у відповідь на офіційне звернення ГС «Енергетичний Союз» НКРЕКП не надала конкретного пояснення причин обмеження доступу до інформації, обмежившись загальними фразами про дотримання законодавства. Аналогічною за змістом була відповідь і з боку Оператора ринку. У зв‘язку з цим ГС «Енергетичний Союз» звернулася до Секретаріату Енергетичного Співтовариства з проханням надати фахову оцінку ситуації та сприяти поверненню до відкритого формату розкриття даних, як це передбачено українським законодавством та міжнародними зобов’язаннями України.
Наразі триває невизначеність щодо доступу до базової ринкової інформації суттєво ускладнює роботу постачальників електроенергії. Учасники ринку змушені приймати рішення в умовах дефіциту достовірних даних, що перешкоджає формуванню обґрунтованої цінової політики, побудові ефективних фінансових моделей та довгостроковому плануванню. Зрештою, усе це відображається на кінцевій вартості електроенергії для споживачів, знижуючи прогнозованість ринку та рівень довіри до нього.
На думку Ольги Тагієвої, голови ГС «Енергетичний Союз», вкрай важливо, щоб постачальники, які щоденно працюють у реальному часі на ринку електроенергії та мають доступ до Оператора ринку та Української енергетичної біржі, отримували актуальну інформацію про стан генерації. Така інформація має надаватися адресно, за запитом, на підставі статусу діючого учасника ринку, адже постачальники потребують чіткого розуміння обсягів виробництва та структури генерації для формування пропозицій своїм клієнтам.
Окремої уваги потребує питання представництва постачальників у роботі Аукціонного комітету при Міністерстві енергетики. На сьогодні постачальники електроенергії не є представленими в цьому органі, хоча за всіма принципами ринкової логіки мають там бути присутніми. Адже Аукціонний комітет – це інституція, яка повинна представляти інтереси всіх сегментів ринку, зокрема й постачальників, які безпосередньо взаємодіють зі споживачами та формують конкурентне середовище.
Таким чином, забезпечення доступу до структурованої, своєчасної та достовірної інформації – це не лише відповідальність держави, але й необхідна умова для стабільного розвитку ринку та захисту інтересів споживача.
Необхідно створити чіткі передумови для вдосконалення механізмів ринку двосторонніх контрактів, впровадження безперервної торгівлі стандартизованими продуктами, а також розвитку ринку ф‘ючерсів на базі стандартизованих контрактів із урахуванням кращих європейських практик, зокрема стандартів EFET.
Такий підхід стане ключовим кроком до формування справедливої ціни на електроенергію, зниження волатильності на РДН та загального оздоровлення ринкового середовища, забезпечуючи стабільність, передбачуваність та довіру з боку як внутрішніх, так і зовнішніх учасників ринку.
У зв‘язку з цим доцільно уважно прислухатися до конструктивних пропозицій постачальників, які працюють у реальному часі на ринку, а також виконати всі рекомендації, надані Енергетичним Співтовариством – як крок назустріч прозорому, конкурентному та сталому енергетичному майбутньому України.
ГС ” Енергетичний Союз”.